Кожен, хто вивчає німецьку мову в Австрії або спілкується з носіями австрійської німецької, швидко помічає: німецька мова тут звучить інакше, ніж у Північній Німеччині, Швейцарії чи в підручниках. Так звана австрійська німецька — або австрійська стандартна німецька — це не діалект, а повноцінний національний варіант німецької мови зі своєю граматикою, словниковим запасом і вимовою. У цій статті ви дізнаєтеся про найважливіші відмінності.
Австрійська стандартна німецька — це офіційна письмова та літературна мова Австрії. Вона використовується у школах, медіа, державних установах і офіційних текстах. Вона відрізняється від літературної німецької, яка використовується в Німеччині, словниковим запасом, вимовою та частково граматикою — однак її не слід плутати з австрійськими діалектами (віденським, штирійським, форарльберзьким тощо), які значно сильніше відхиляються від стандарту.
1. Історія та статус
Австрійська стандартна німецька офіційно визнана з моменту вступу Австрії до ЄС у 1995 році. Спеціальний протокол до угоди про членство гарантує використання 23 типово австрійських виразів у документах ЄС, зокрема назв продуктів харчування, таких як «Erdapfel» (замість «Kartoffel» — картопля) або «Faschiertes» (замість «Hackfleisch» — м’ясний фарш). Це показує, що австрійська німецька — не відхилення, а рівноправний мовний стандарт.
2. Словниковий запас — головні відмінності
Найпомітніші відмінності проявляються у повсякденній лексиці. Багато слів, звичних для Німеччини, в Австрії або невідомі, або мають інше значення. Водночас австрійці використовують вирази, які німцям часто доводиться шукати у словнику. Ці відмінності особливо стосуються продуктів харчування, адміністративної лексики та предметів щоденного вжитку.
3. Вимова — характерні особливості
Австрійська вимова відрізняється насамперед інтонацією, якістю голосних і деякими приголосними. Звук «ch» у слові «ich» у багатьох регіонах Австрії вимовляється як «ш» (відомий віденський акцент). Літера «s» перед приголосними залишається глухою. Багато голосних вимовляються більш відкрито й протяжно, ніж на півночі Німеччини. Ці особливості вимови є частиною австрійської мовної ідентичності та повністю відповідають мовній нормі.
4. Граматичні особливості
Існують також граматичні відмінності. В Австрії перфект використовується значно частіше, ніж простий минулий час — кажуть «ich habe gegessen» замість «ich aß». Простий минулий час у розмовній мові часто звучить неприродно або надто офіційно. Родовий відмінок також використовується рідше в неформальному мовленні; його функцію часто виконує давальний відмінок.
Наступна таблиця показує найпоширеніші відмінності у повсякденній лексиці між австрійською німецькою та літературною німецькою Німеччини:
Що повинен знати кожен, хто вивчає німецьку мову, про австрійську стандартну німецьку:
У розмовній мові переважає перфект: «Ich habe das gesagt», а не «Ich sagte das». Простий минулий час у розмовній австрійській німецькій часто звучить неприродно.
Erdapfel, Marille, Kren, Karfiol, Zucchini (часто з італійською вимовою) — тому, хто робить покупки у Відні, потрібен зовсім інший словниковий запас, ніж у німецькому супермаркеті.
Австрія відома складними формами ввічливості: «Bitte», «Danke schön», «Küss die Hand» (щодо жінок), а також формальні звертання відіграють у суспільстві значно важливішу роль, ніж у Німеччині.
В Австрії велике значення надають академічним титулам. «Herr Doktor», «Frau Magistra» або «Herr Ingenieur» — звичні форми звертання навіть у повсякденному житті, а не лише у професійному середовищі.
Австрійський словник (ÖWB) є офіційним довідником з орфографії в Австрії та в деяких аспектах відрізняється від німецького словника Duden.
Австрійська німецька не є «гіршою» чи «дивнішою» за німецьку, якою користуються в Німеччині — це самостійний, історично сформований варіант німецької мови, який займає міцне місце в літературі, культурі та офіційному мовному вжитку.
Мова — це культура. Відмінності між австрійською німецькою та німецькою Німеччини відображають глибші історичні та суспільні процеси:
Австро-Угорська імперія залишила глибокий мовний слід. Багато австрійських виразів походять з адміністративної мови XVIII–XIX століть, а також із чеської, угорської, італійської та словенської мов — мов колишньої багатонаціональної монархії.
01Віденський діалект традиційно вважається престижнішим за інші австрійські діалекти. Багато віденських виразів увійшли до розмовної мови по всій Австрії та формують уявлення про «типову» австрійську німецьку.
02Австрійські медіа (ORF, Der Standard, Die Presse) послідовно використовують австрійську стандартну німецьку. Австрійська література — від Шніцлера до Бахман, від Єлінек до Кельмана — також сформувала власні мовні особливості.
03Питання «Чи говорять австрійці правильною німецькою?» має політичне та емоційне значення. Багато австрійців свідомо підкреслюють свою мовну самостійність як частину національної ідентичності — відмінної від німецького стандарту Німеччини.
04
Поради для тих, хто вивчає німецьку у Відні
Якщо ви вивчаєте німецьку мову у Відні, ви зустрінетеся одразу з двома рівнями мови: стандартною німецькою на заняттях і повсякденною австрійською німецькою на вулиці, у кафе та супермаркетах. Не варто цього боятися. Ваш викладач навчатиме вас нейтральної стандартної німецької — зрозумілої всюди. Однак варто вивчати й типові австрійські вирази: місцеві жителі одразу тепліше ставитимуться до вас, якщо ви попросите «Erdapfelpüree», а не «Kartoffelbrei».
Австрійська німецька на іспитах
В офіційних австрійських мовних іспитах (ÖSD — Austrian German Language Diploma) спеціально використовуються австрійські мовні норми. Це означає, що австрійські слова, орфографія та вирази не лише допускаються на іспитах — вони очікуються. Тим, хто живе в Австрії та планує складати тут іспит, слід цілеспрямовано вивчати саме австрійську стандартну німецьку, а не лише німецьку Німеччини.